22.05.23 / nuclear / КАМПАНІЇ

Відбудова електроенергетики України: нові атомні енергоблоки чи відновлювані джерела енергії?

Атомна генерація в Україні  може бути повністю замінена більш конкурентоспроможними альтернативними джерелами енергії у перспективі до 2050 року - дослідження
Через значні капітальні витрати на будівництво, тривалий термін (7-10 років) на введення в експлуатацію та постійне непередбачуване зростання вартості проєктів атомної генерації, вона втрачає конкурентоспроможність з іншими видами генерації електроенергії і це важливо враховувати під час повоєнного відновлення України.

 

Subscribe to latest updates

Атомна генерація в Україні  може бути повністю замінена більш конкурентоспроможними альтернативними джерелами енергії у перспективі до 2050 року - дослідження

Через значні капітальні витрати на будівництво, тривалий термін (7-10 років) на введення в експлуатацію та постійне непередбачуване зростання вартості проєктів атомної генерації, вона втрачає конкурентоспроможність з іншими видами генерації електроенергії і це важливо враховувати під час повоєнного відновлення України.

Це обгрунтували науковці з Інституту економіки та прогнозування НАНУ, які провели аналіз чутливості різних сценаріїв щодо техніко-економічних параметрів – коефіцієнтів завантаження та капітальних витрат (CAPEX) як для атомних, так і для окремих технологій відновлюваної генерації  у дослідженні  “Яке майбутнє атомної енергетики в Україні? Роль війни, техніко-економічні чинники та міркування безпеки”.

Вони використали модель TIMES-Україна для створення сценаріїв досягнення нульових викидів парникових газів до 2050 року за умов подальшої розбудови атомної енергетики та без нових потужностей, з точки зору різних техніко-економічні сценаріїв: вартість будівництва АЕС і коефіцієнти використання встановленої потужності, зважену вартість електроенергії (LCOE) для різних типів генерації, в тому числі сонячної та вітрової генерації. Також вони моделювали різні політичні рішення щодо заборони на будівництво нових великих або малих АЕС, обмеження чи продовження терміну експлуатації існуючих АЕС і різні сценарії попиту на енергоносії при оптимістичному шляху відновлення економіки.

Рішення щодо майбутнього енергетики залежать як від економічної життєздатності та конкурентоспроможності (техніко-економічні чинники) атомної енергетики та альтернативних джерел енергії, так і від занепокоєння щодо потенційних проблем безпеки та довгострокових екологічних наслідків, зокрема пов’язаних з ядерними відходами. Після російського вторгнення в Україну та атак на атомні енергетичні об’єкти були підняті додаткові міркування щодо безпеки в цілому світі і все це відображається на плануванні нових атомних проєктів. Це також має бути предметом вивчення і в Україні, особливо, коли ми говоримо про децентралізацію та розвиток малої генерації, що є найбільш надійним рішенням для енергосистеми. Навіть за умов оптимістичного сценарію відновлення економіки України існує достатній потенціал відновлюваних джерел енергії, щоб задовольнити власні потреби” - каже Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ, співавтор моделі TIMES-Ukraine.

Дослідження показало, що у крайніх випадках  – при забороні на продовження терміну експлуатації АЕС з одного боку, або при масштабному будівництві нових енергоблоків АЕС з іншого – загальні витрати на модернізацію енергосистеми зростають на 4–5 млрд дол. США, що складає 0,6%–0,9% від загальних витрат, залежно від передбачуваної базової лінії. При цьому обмеження на будівництво нових великих атомних електростанцій не впливають на прогнозовані темпи економічного зростання.

“Політичні та бізнесові еліти намагаються продовжити життя атомній галузі, влити державні інвестиції в неї та відтягнути справедливий перехід до чистої енергетики, маніпулюючи технологіями та невипробуваними рішеннями, такими як малі модульні реактори (SMRs). Як і викопне паливо, атомна енергетика є геополітичною зброєю та джерелом небезпеки. З минулого березня і по сьогодні кожна українська сім’я питає себе і світ, чи врятує підвал від вибуху на Запорізькій АЕС? Щоб обеззброїти диктаторів і здобути справжню енергетичну перемогу, ми повинні спрямувати  державні та приватні інвестиції у відновлювану енергетику та малу розподілену генерацію”, - каже Світлана Романко, засновниця та директорка Razom We Stand.  

Враховуючи зростаючу популярність малих модульних реакторів в світі і в Україні, то важливо зважати на те, що їхню роль ще важко оцінити, оскільки немає необхідної кількості реальних практичних даних щодо їх повноцінного функціонування в жодній країні. Дане дослідження показує, що у разі відмови від будівництва малих модульних реакторів (заборони), які сьогодні Міненерго планує споруджувати у значній кількості для заміщення старих вугільних енергоблоків ТЕС, вартість декарбонізації енергосистеми беручі консервативні економічні сценарії для обладнання ВДЕ та оптимістичні для ММР,  в цілому збільшиться приблизно лише на 0,2%.

З точки зору розвитку нових генеруючих потужностей, політики можуть розглянути альтернативні до будівництва АЕС сценарії без значних державних витрат на перехід до чистої енергетики, оскільки виведені з експлуатації АЕС можна повністю замінити альтернативними технологіями генерації в економічно конкурентоспроможний спосіб за наявності ринкових стимулів - ідеться у дослідженні.

Станом на 2020 рік понад 52% електроенергії в Україні вироблялося на атомних електростанціях. Водночас, проектний термін експлуатації більшості АЕС в країні закінчується між 2025 та 2030 роками і хоча атомна енергетика вважається низьковуглецевою, але вона аж ніяк не є відновлюваною, якщо врахувати увесь життєвий цикл, особливо з видобутком та утилізацію ядерного палива. Довгострокові рішення щодо можливого продовження терміну експлуатації або будівництва нових АЕС необхідно приймати з урахуванням соціальних, економічних та екологічних аспектів. А вони свідчать, що майбутнє за відновлюваними джерелами енергії“, каже Ольга Євстігнєєва, адвокаційна менеджерка з питань зеленого відновлення Razom We Stand.

Контакти для преси:
press@razomwestand.org
Джейсон Кіркпатрік, cтарший менеджер з комунікацій, Razom We Stand
olga@razomwestand.org
Ольга Євстігнєєва, адвокаційна менеджерка, Razom We Stand