У минулому столітті викопне паливо було основним рушієм колонізації, мілітаризації, насильства та конфліктів у всьому світі. Шалений розвиток військово-промислового комплексу був значною мірою зумовлений викопним паливом.

Від європейських полів битв Першої світової війни до нинішнього російського вторгнення в Україну та її спроб піддати населення України жорстокій окупації, прибутки від викопного палива є основним джерелом фінансування триваючих масових вбивств. Під час Першої світової війни хімічну зброю та танки вперше було використано в кривавій боротьбі за Рурський вугільний басейн між Францією та Німеччиною, яка забрала мільйони життів. Друга світова війна принесла руйнування ще більшого масштабу, коли армії та флоти по всьому світу билися за запаси нафти та вугілля.

Європа знайшла мир, приборкавши промислові інтереси та знайшовши способи ділитися наявними ресурсами, але незабаром стала залежною від зовнішніх поставок викопного палива. У результаті розгорілися нові конфлікти на Близькому Сході та в Африці. Контроль над поставками викопного палива також став віссю протистояння між США та Радянським Союзом, що поставило світ на межу ядерного голокосту.

Сьогодні контроль над поставками викопного палива дозволяє антидемократичним режимам вести війни з іншими країнами, розпалювати терор і здійснювати жахливі злочини. У світі, який страждає від кліматичної кризи, викопне паливо діє як двосічний меч проти людства, спричиняючи прискорене глобальне потепління, вимушене переміщення людей і ескалацію конфліктів у всьому світі.

Поступова відмова від викопного палива, на яке припадає 86% глобальних викидів CO2 за останнє десятиліття, має бути пріоритетом для всіх демократичних держав, які зараз стикаються з подвійною кризою зміни клімату та загроз безпеці.