17.02.23 / / ПОДІЇ

«ЗЕЛЕНЕ» БУДІВНИЦТВО НА ПРАКТИЦІ – ЯКИМ ВОНО МАЄ БУТИ В УКРАЇНІ?

16 лютого в лекторії інноваційного простору NRG.space відбулася презентація монографії «Аналіз життєвого циклу каркасів будівель комерційного призначення», нещодавно виданий Українським Центром Сталевого Будівництва та Київським національним університетом будівництва та архітектури (КНУБА) та панельна дискусія за участі експертів, організована ГО «Razom We Stand» та Українським Центром Сталевого Будівництва (УЦСБ).

16 лютого в лекторії інноваційного простору NRG.space відбулася презентація монографії «Аналіз життєвого циклу каркасів будівель комерційного призначення», нещодавно виданий Українським Центром Сталевого Будівництва та Київським національним університетом будівництва та архітектури (КНУБА) та панельна дискусія за участі експертів, організована ГО «Razom We Stand» та Українським Центром Сталевого Будівництва (УЦСБ).

Відновлювати чи демонтувати і будувати нове? Якою має бути будівельна галузь у майбутньому? Як зробити будівлі ощаднішими та екологічнішими? Як позбавити міста залежності від викопного палива? Ми починаємо обговорення питань, що вже стоять на порядку денному для України та будуть ще актуальнішими в процесі повоєнної відбудови держави.

В своїми висновками з цих питань у презентації поділився Артем Білик, кандидат технічних наук, доцент КНУБА, автор монографії, а також є один з розробників ДСТУ 9171:2021 «Настанова щодо забезпечення збалансованого використання природних ресурсів під час проектування споруд», який набув чинності із серпня 2022 р.

Видання монографії «Аналіз життєвого циклу каркасів будівель комерційного призначення» відбулося із затримкою майже в рік. Вона була написана у 2019-2021 роках і готувалася до видання у березні 2022 року. Широкомасштабне вторгнення росії у лютому 2022 року в Україну змінило ці плани, як і кардинально змінило суспільно-економічну ситуацію в Україні. Багато міст зазнали значних руйнувань, частина території була окупована загарбниками. Автор пішов добровольцем у Збройні Сили України, де служить і зараз. Підчас заходу автор представив основні  ідеї книги та положення нового державного стандарту, а також бачення впровадження методів «зеленого» будівництва в Україні.

Після презентації відбулася панельна дискусія для обговорення можливих шляхів впровадження та масштабування рекомендованих практик в процесі відбудови українських міст. Спікери обговорили можливі шляхи впровадження та масштабування кращих практик в процесі відбудови українських міст.

Учасниками панельної дискусії були Артем Білик, автор видання, Ксенія Семенова, депутатка Київської міської Ради, Вадим Ігнатов, заступник голови правління електромобільної асоціації України та Олександр Ковпак, технічний директор компанії «Атмосфера». Захід модерував Олег Савицький, менеджер кампаній ГО “Razom We Stand”.

«Програма Новий Європейський Баухаус, яка нещодавно була проголошена Європейською Комісією передбачає дуже масштабну ревіталізацію будівель. Оригінальний Баухаус, програма що діяла у 1919 по 1934 роки в Німеччині, запровадив естетику функціоналізму. Зараз ми маємо змогу, як стверджує Єврокомісія, зробити екологічною цю естетику функціоналізму в новому вимірі за допомогою нових інструментів. Планується ревіталізувати та перебудувати 35 мільйонів будівель в Європейському Союзі. Враховуючи ситуацію в Україні є декілька програм в новому Європейському Баухаузі де передбачена наша участь. Дуже важливо щоб ми включилися з розумінням того що нам конкретно потрібно і щоб наше законодавство та владні структури були готові, в тому числі місцева влада», - відзнчив Артем Білик.

«В нещодавно прийнятій програмі відновлення старих житлових масивів м. Києва йдеться про ревіталізацію або знесення старих будівель та будівництво нових. Вичерпання строку експлуатації будівель потребує певних дій. Нажаль в ній не враховані нові критерії, там немає нічого про оцінку вартості життєвого циклу. Цю програму треба доопрацьовувати в контексті сталого розвитку. Що стосується вартості утримання комунальних будівель, в Києві більша частина бюджету на освіту використовується не на інвестиції та будівництво нових шкіл та садочків, не на інноваційні програми, а на комунальні послуги. Зараз місто починає масово впроваджувати проекти з енергомодернізації, але бракує науково обґрунтованого підходу», - сказала Ксенія Семенова.

«З 2030 корпоративний парк всіх європейських компаній буде повністю переведений на електромобілі. Це рішення вже підтримали такі великі гравці як IKEA та UBER. Ми повинні про це знати і розуміти що нас це теж торкнеться. Зараз при плануванні проектів відбудови треба думати про те, що в кожній будівлі, особливо комерційного призначення, потрібно закладати зарядні станції для електромобілів. В інженерні системи будівель треба інтегрувати можливості для заряджання в денний час від сонячних панелей, встановлених на будівлі, а також навпаки – видачу електроенергії з батарей електромобілів в мережу», - сказав Вадим Ігнатов.

«Треба чітко розуміти що будівельна сталість є невід’ємною складовою енергетичної сталості. Якщо ми хочемо будувати Україну енергонезалежною, кожен елемент систем має бути взаємопов’язаним. Електромобілі мають стати складовою частиною енергосистеми в частині балансування. Взагалі потрібен комплексний підхід до розбудови країни: енергетичної, будівельної, автомобільної», - сказав Олександр Ковпак.

Відезапис презентації - https://youtu.be/htcAnBdvuik

Відеозапис панельної дискусії - https://youtu.be/bP4Rjo-4It8

Публікації, представлені на заході можна завантажити за наступними посиланнями:

 «Аналіз життєвого циклу каркасів будівель комерційного призначення»
ДСТУ 9171«Настанова щодо забезпечення збалансованого використання природних ресурсів при проектуванні споруд».