Високоповажні лідери країн G20,

Висловлюючи нашу повагу, ми хотіли б ще раз наголосити на необхідності залишати російські викопні види палива в землі та зупинити розширення російської нафтогазової інфраструктури, зокрема, інфраструктури СПГ. Щодо останнього, українські організації громадянського суспільства вже звернулися до Європейської Комісії з надією отримати відповідь у вигляді відповідних політичних рішень.  

Сьогодні ми вважаємо немислимим, що представникові російського злочинного режиму дозволено брати участь у Саміті G20, в той час як російському диктатору Володимиру Путіну Міжнародний кримінальний суд висунув звинувачення у скоєнні воєнних злочинів в Україні. Вторгнення в Україну військ Російської Федерації під керівництвом Владіміра Путіна є явною війною проти українського суверенітету і незалежності, а також грубим порушенням прав людини, міжнародного права і глобального миру. Це вторгнення ставить перед світом привид похмурого майбутнього, в якому природні та соціальні системи можуть зруйнуватися, а насильство стане домінуючою силою. 

Так само очевидно, що військова машина Путіна фінансується, годується і підживлюється промисловістю викопного палива, яка є рушійною силою як вторгнення в Україну, так і кліматичної кризи, що загрожує майбутньому людства. Владіміру Путіну та представникам його режиму не повинно бути місця на саміті G20 або на будь-яких інших гідних міжнародних зустрічах.

З моменту початку повномасштабної агресивної війни проти України 24 лютого 2022 року Росія накопичила понад 318 мільярдів доларів США доходів від експорту викопного палива. Цей колосальний потік грошей дозволив Росії перевести свою економіку на військові рейки та збільшити виробництво зброї, що використовується у жорстокій війні проти України, а також стимулював подальше розширення інфраструктури видобутку викопного палива в Росії. Навіть зараз, після більш ніж півтора року з моменту жорстокого нападу Російської Федерації на Україну.

Ми закликаємо всіх лідерів доброї волі раз і назавжди покінчити із залежністю від викопного палива. Ми закликаємо глав держав G20 вжити негайних заходів для поступового припинення імпорту викопного палива з Росії та виходу з будь-яких спільних підприємств у нафтогазовій сфері з російськими компаніями. Російські чиновники докладають усіх зусиль, щоб залучити країни G20 до спільних інфраструктурних проектів, які могли б допомогти Росії відновити свої колишні позиції на світових нафтових і газових ринках.
 
У липні 2023 року ціна російської нафти на світовому ринку піднялася вище цінового ліміту G7, тоді як ембарго, запроваджене ЄС, США та Великою Британією, розмивається "пральними" лазівками, оскільки ці країни продовжують купувати нафтопродукти, вироблені з російської сирої нафти.

Хоча уряди деяких країн G20, таких як Австралія, Канада, США, Великобританія та ЄС, відреагували на серйозність порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності України та вчинення нею незліченних воєнних злочинів, включно з нанесенням військових ударів по цивільному населенню та викраденням дітей, обмежившись обмеженим набором санкцій, загальна міжнародна реакція на екзистенційні загрози для світу, спричинені безчинствами Росії, є дуже слабкою. 

Більше того, багато провідних економік світу продовжують підтримувати військові зусилля Росії, підтримуючи основні джерела доходів Кремля, збільшуючи імпорт російського викопного палива і навіть інвестуючи в нову російську інфраструктуру з видобутку викопного палива. Роблячи це, лідери G20 ще більше відстають від необхідних зобов'язань щодо справедливої поетапної відмови від усіх видів викопного палива та встановлення 2030 року як цільового року для поетапної відмови від усіх субсидій на викопне паливо та встановлення щонайменше 1,5 ТВт на рік відновлюваної енергії, а також подвоєння впровадження енергоефективності з 2022 року щороку.

Поки що країни G20 перешкоджають власній енергетичній безпеці та нагальній декарбонізації економік, дозволяючи своїм компаніям брати участь у нафтогазових спільних підприємствах з Росією та надаючи неефективні та шкідливі державні субсидії, які стимулюють вищий попит на викопне паливо. 

Сьогодні країни G20 повинні чітко усвідомлювати наслідки своїх дій, оскільки занадто багато з них рухаються у відповідних напрямках:

• У 2022 році країни ЄС збільшили імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ) на 60%. У першому кварталі 2023 року імпорт російського ЗПГ до ЄС був найвищим за останні три роки. Бельгія, Іспанія та Франція беруть активну участь у перевалці російського ЗПГ. 
• Китай залишається найбільшим покупцем російського викопного палива, імпорт якого в 2023 році до 16 червня 2023 року досяг 30 мільярдів доларів, включаючи 66% зростання імпорту російського СПГ. Поставки російської нафти до Китаю в червні 2023 року зросли на 44% порівняно з червнем минулого року і досягли історичного максимуму в 10,5 млн тонн.
• Загальний обсяг імпорту дизельного палива до Бразилії в червні зріс майже на 13% до 1,08 млрд літрів, причому 64% з них забезпечили російські постачальники. 
• Індія збільшила імпорт нафти з Росії в 11 разів: 9 серпня 2023 року стало відомо, що з січня по травень 2023 року Росія поставила до Індії майже 37 мільйонів тонн нафти, що майже в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
• Південна Корея продовжує нарощувати імпорт ЗПГ з Росії. У червні цього року було імпортовано 2,9 млн тонн, що на 17% більше, ніж у червні 2022 року. Зростання імпорту ЗПГ до Південної Кореї за перше півріччя 2023 року - на 1,6%, до понад 23 млн тонн.
• Мексика відмовилася запроваджувати економічні санкції проти Росії.
• Аргентина не запровадила жодних санкцій проти Росії.
• Саудівська Аравія купує близько 180 000 барелів російського дизельного палива щодня, переробляє його і відправляє до Європи
• Турецький імпорт дизельного палива та олії з Росії зріс до семирічного максимуму, а імпорт сирої нафти з Росії до Туреччини збільшився до 781 000 т у травні з 530 000 т у квітні 2023 року. 
• Південна Африка: двосторонній товарообіг між Росією та ПАР у 2022 році зріс на 16,4% порівняно з попереднім роком і досяг 1,3 млрд доларів США. За останні два роки експорт на африканський континент російської нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу зріс у 2,6 раза. Ключові інвестиції Росії в Африці здійснюються в нафтогазовий сектор. Кілька російських компаній, таких як "Газпром", "Лукойл", "Ростех" і "Росатом", активно працюють в Африці. 
• Австралія заборонила імпорт, купівлю або транспортування російської нафти, газу, нафтопродуктів і вугілля з 25 квітня 2022 року, але австралійська компанія Tigers Realm Coal Limited продовжує видобуток вугілля в Росії.

Ми закликаємо G20 стати на шлях справедливого і швидкого інвестування в чисті енергетичні технології, включаючи країни, що розвиваються, і післявоєнну Україну, щоб захистити економіку і планету. Уряди країн G20 повинні вжити негайних заходів, щоб припинити залежність від російського викопного палива та зупинити розширення російської нафтогазової інфраструктури, включаючи LNG. G20 не може дозволити собі продовжувати підтримувати військову машину Путіна та сприяти розгортанню кліматичної катастрофи. На кону демократія та людські життя. 

І все ж є певна надія. ЄС є першопрохідцем на шляху до позбавлення залежності від російського викопного палива. Падіння попиту призвело до обвалу попиту на викопне паливо в ЄС у 2023 році на 17% до найнижчого рівня за всю історію, а 17 країн ЄС з січня по червень згенерували рекордну частку відновлюваних джерел енергії. За перші шість місяців 2023 календарного року Японія також скоротила імпорт ЗПГ з Росії на 16,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. 

Інші країни G20 повинні наслідувати цей приклад.

Уряди країн G20 повинні покласти край цій жахливій залежності від нафти і газу з двох основних причин: почати вирішувати кліматичну кризу і вичерпати кошти на жорстоку російську війну проти українського народу, яка також представляє собою наступ на міжнародне верховенство права і демократію. 

Маючи це на увазі, у світлі майбутнього саміту G20, ми закликаємо дотримуватися зобов'язань щодо кліматичних дій та миру, вирішуючи ці невирішені питання:

- Приведення національної енергетичної та кліматичної політики у відповідність до вимог кліматичної науки та міжнародної справедливості шляхом впровадження ефективної політики, спрямованої на ліквідацію залежності від російських викопних видів палива, включаючи ЗПГ.

- Запровадження негайної та ефективної заборони на нові інвестиції в російські інфраструктурні проекти з видобутку викопного палива.

- Вихід з усіх існуючих проектів з видобутку викопного палива та спільних підприємств з Росією, таких як "Арктик СПГ-2" та "Сахалін-2".

- Посилення та забезпечення дотримання ембарго на всі російські викопні види палива та запровадження постійних міжнародних санкцій проти російської видобувної промисловості. Мир у всьому світі та кліматичні дії потребують послідовних зусиль, щоб утримати російське викопне паливо в землі і, зокрема, запобігти його експансії вздовж вектору ЗПГ.

Підписанти:

1. Razom We Stand, Україна
2. ГО "Хмельницький енергетичний кластер", Україна
3. ГО "Екоклуб", Україна
4. ГО "Зелена Свобода", Україна
5. ГО SaveDnipro, Україна
6. Громадська організація "Суспільство нульових відходів", Україна
7. МБО "Довкілля - Люди - Право", Україна
8. ГО Центр екологічних ініціатив "Екодія", Україна
9. DiXi Group, Україна
10. ГО "Центр міжнародного співробітництва та впровадження проектів", Україна
11. ГО "Водно-болотний парк Осокорки", Україна
12. ГО "Дунайсько-Карпатська програма", Україна
13. ГО "Українська природоохоронна група", Україна
14. Громадська організація "Офіс з питань екології", Україна
15. Громадська організація "Суспільство нульових відходів", Україна
16. Громадська організація "Чорноморський жіночий клуб", Україна
17. Громадська організація "Платон", Україна
18. ГО "Еколтава"
19. ГО "Єдина планета"
20. ГО "Інформаційний центр "Зелене досьє", Україна
21. ГО ЕХА "Зелений світ" (Україна)
22. Громадська організація "Соціальна ініціатива "Місто Сонця", Україна
23. Коаліція громадських організацій та муніципалітетів "Енергетичний перехід", Україна
24. Earth Action, Inc. Сполучені Штати Америки
25. Лікарі за соціальну відповідальність, Арізона, США
26. ARRCC (Австралійська релігійна відповідь на зміну клімату)
27. НУО "Майстерня для всіх істот", Польща
28. НУО Фонд "Rozwój TAK - Odkrywki NIE", Польща
29. Ековиборка, Польща
30. Jindra Čekanová, lesy Čekanová s.r.o., Чеська Республіка
31. Екологічне маркування EKOenergy, Фінляндія
32. Ресурсні ініціативи Джамаа, Кенія
33. Центр громадянського захисту довкілля та управління (CECIC), Уганда
34. Бонд Бетер Лефмільє, Бельгія
35. Вредесакті, Бельгія
36. WeSmellGas, Бельгія
37. NGO GreenFaith, US/Kenya
38. NGO Centre for Climate Safety, Australia
39. NGO, Stand.earth, United States and Canada
40. NGO, Quaker Action - Mid Atlantic Region
41. Batani Foundation, USA
42. Better Tomorrow Solar, USA
43. SEE (Social Eco Education), USA
44. Round table on renewable energies (Runder Tisch Erneuerbare Energien), Germany
45. Community Matters Toronto, Canada
46. Intelligence Flows, Canada
47. Clean Air Action Group, Hungary
48. Polish Foundation for Energy Efficiency (FEWE), Poland
49. Urgewald, Germany
50. Estonian Green Movement, Estonia
51. Destination Zero, Canada
52. Andy Gheorghiu Consulting, Germany
53. 198 methods, USA
54. 350 Bay Area Action, USA
55. Leave it in the Ground Initiative (LINGO), Germany