На початку квітня ми звернулися до Мінстратегпрому та інших органів влади з тим, щоби реалізувати потенціал відновлюваних джерел енергії в України, який сягає 874 ГВт, у тому числі близько 250 ГВт потужності офшорних ВЕС. А також - щодо відновлення металургійної промисловості на основі чистих технологій електродугових печей та прямого відновлення заліза.
Це дуже важливо, особливо після впровадження механізму CBAM в ЄС (Європарламент остаточно ухвалив це рішення 2 дні тому) та реформи системи торгівлі викидами. Вона починає впроваджуватися з 1 жовтня 2023 року, коли імпортери починуть звітувати за викиди парникових газів від промислової продукції, що постачається з поза меж ЄС.
CBAM охоплює залізо, сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію, водень, а також непрямі викиди на виро за певних умов. Імпортери цих товарів повинні будуть сплатити будь-яку різницю в ціні між ціною вуглецю, сплаченою в країні виробництва, і ціною квот на викиди вуглецю в Європейській системі торгівлі викидами (СТВ ЄС).
Оплата податку на приєднані викиди згідно CBAM буде поступово вводитися з 2026 до 2034 року з тією ж швидкістю, що й скасування безкоштовних квот в СТВ ЄС.
Дуже важливо сьогодні технології ВДЕ зробити ключовими для відновлення енергетики та промисловості.
З цього приводу, як на повідомили у Мінстратегпром - разом з Програмою Організації Об’єднаних Націй з питань промислового розвитку (ЮНІДО) та у співпраці з причетними міністерствами започатковано роботу із розробки Програми зеленого відновлення та розвитку промисловості України у післявоєнний період на 5 років, яка включатиме заходи щодо циркулярної економіки і захисту довкілля, декарбонізації та сталої енергетики.
Чому це важливо?
Довоєнні дані свідчать, що українська промисловість мала у 2,5 раза вищу енергоємність на одиницю ВВП, ніж в Польщі, та у 3,3 раза вище, ніж у Німеччині. Оновлення виробничої бази було нагальним і без руйнувань. До початку великої війни в Україні понад 90% сталі виплавлялися в застарілих доменних та конвертерних печах. З трьох десятків коксових батарей в Україні понад половина вичерпали нормативний 25-річний строк експлуатації і працювали понаднормово, порушуючи навіть старі технологічні нормативи.
Очевидно, що в умовах інтеграції до ЄС металургія та інші промислові потужності мають бути глибоко оновлені з використанням нових технологій. Також мають створюватись нові підприємства для виробництва та переробки обладнання для відновлюваної енергетики. Це дозволить створити нові робочі місця, зменшити імпортну залежність від постачання обладнання та побудувати власну сучасну циркулярну економіку.
