Президентці Європейської Комісії
Урсулі фон дер Ляєн

Комісару Європейського Союзу з питань енергетики
Кадрі Сімсон

Комісарці Європейського Союзу з питань фінансових послуг, 
фінансової стабільності та Союзу ринків капіталу
Майред МакГіннес

Спеціальному посланнику Європейського Союзу 
з питань імплементації санкцій
Девіду О'Саллівану

25 липня 2023

Шановні пані фон дер Ляєн, пані Сімсон, пані МакГіннес, пане О'Салліван,

Ми, українські організації громадянського суспільства, які підписали це звернення, закликаємо Європейську Комісію ввести ембарго на російський скраплений природний газ (СПГ), зріджений нафтовий газ (ЗНГ) та застосувати вторинні санкції до технологій та послуг, пов'язаних із розвитком інфраструктури СПГ та ЗНГ, у межах 12-го пакету санкцій ЄС проти росії.

20 червня Європейський Союз затвердив довгоочікуваний 11-й пакет санкцій проти росії, проте не включив до нього ембарго на російський СПГ і навіть не згадав про обмеження на його імпорт.

На початку липня 2023 року наш Президент Володимир Зеленський закликав країни-члени ЄС негайно розпочати роботу над 12-м пакетом санкцій. Ми вважаємо, що повна заборона російського СПГ має стати частиною цього пакету і може різко зменшити економічну спроможність росії продовжувати війну проти України.

Європейські країни в 2022 році збільшили імпорт СПГ на 60% для компенсації скорочення поставок трубопровідного газу з росії. У першому кварталі 2023 року імпорт російського СПГ до ЄС становив найвищий рівень за останні три роки. Протягом січня-травня 2023 року було імпортовано приблизно 56,2 млрд кубометрів ЗПГ, що на 7% більше, ніж за аналогічний період у 2022 році. Найбільший обсяг російського ЗПГ імпортується через іспанські порти, а бельгійські, голландські та французькі порти також відіграють важливу роль, становлячи 18% іспанських поставок газу, 15% французьких та 10% бельгійських поставок відповідно. Найбільш значний внесок до поставок на Піренейський півострів робить "Ямал СПГ".

У 2022 році "Ямал СПГ" отримала чистий прибуток у розмірі 840,2 млрд рублів згідно з російськими стандартами бухгалтерського обліку, порівняно з 400,3 млрд рублів роком раніше. Виручка також зросла майже вдвічі, склавши 1,1 трлн рублів (збільшення на 96%).

Згідно з даними Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSO-G) на цей рік, роль СПГ як основного джерела газу в Європі збільшилася, а його частка в загальному обсязі склала 35%. Друге місце посіли поставки з Північного моря, в основному норвезький газ, з часткою 26%. На третьому місці - використання газу з підземних сховищ ЄС, відповідно 12%.

Відповідно до офіційних заяв, опублікованих 9 березня 2023 року, росія планує майже потроїти свої експортні потужності СПГ до 2030 року, збільшивши їх з поточних 35 млн тонн на рік до 100 млн тонн на рік. Ключовим проєктом в цьому напрямку є "Арктичний СПГ-2", спрямований на збільшення транспортування та продажу російського газу на міжнародних ринках. Крім цього, проект може подвоїти експортні потужності "Новатека", найбільшого приватного виробника газу в росії.

Водночас постачання зрідженого нафтового газу (ЗНГ) залишається актуальним питанням, що викликає мало обговорення та практично не стає об'єктом політичних санкцій з боку Європейського Союзу. Незважаючи на те, що Європа є основним ринком для російських виробників зрідженого нафтового газу, ЄС не застосовував санкції проти його експорту. У 2022 році приблизно 70% російського ЗНГ спожито в країнах ЄС, навіть при тимчасовому припиненні поставок до Німеччини, Нідерландів та Фінляндії.

У 2022 році росія продала ЗНГ на суму близько 1,1 мільярда євро в країни Європейського союзу. Згідно з аналізом Forum Energii, більшість цієї суми, приблизно дві третини, склав експорт до Польщі. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року, Польща сплатила приблизно 700 мільйонів євро за російський зріджений нафтовий газ, тоді як інші країни Європи витратили приблизно 400 мільйонів євро.

Польща і Нідерланди залишаються основними імпортерами ЗНГ, а їхні поставки зростали як у 2022 році, так і у першому кварталі 2023 року. Крім того, помітно збільшилися поставки до Латвії, Узбекистану, Азербайджану, Афганістану та Китаю. Це дозволило компенсувати зниження обсягів експерту до Фінляндії та Білорусі.

Кілька ЗНГ-терміналів на Далекому Сході знаходяться наразі на завершальній стадії будівництва. Це дозволить Іркутській нафтовій компанії, яка будує новий Усть-Кутський ГПЗ, та "Газпром експорт" з Амурським ГПЗ перенаправляти ЗНГ в країни АТР, до яких раніше було складно здійснювати поставки через проблеми з логістикою. Приватні компанії, такі як Лукойл, Сибур та інші трейдери, залишаться активними на європейських ринках. В результаті, ринок чітко розділиться на Схід і Захід, а також на експортні території між основними виробниками. Такий розвиток подій сприятиме стабілізації та розвитку цієї галузі.

Як видно, відсутність ембарго на російський скраплений природний газ і зріджений нафтовий газ відкриває для росії нові можливості для наповнення бюджету і, відповідно, для продовження жорстокої війни проти України.

Ми закликаємо вас розглянути рекомендації Комітету з питань енергетики та комунальних послуг Верховної Ради України стосовно вторинних санкцій проти компаній, які надають технології та послуги, що допомагають росії експортувати СПГ, та врахувати їх у 12-му пакеті санкцій.

Участь міжнародних компаній у будівництві "Арктичного СПГ-2" може відкрити можливості для видобутку газу на нових родовищах у росії. Однак це може призвести до підірвання "метанової бомби" і загрожувати досягненню глобальної мети Паризької угоди про обмеження підвищення температури на 1,5°C. Зважаючи на наближення світу до катастрофічних змін у кліматі, розблокування видобутку газу на нових родовищах в росії та подальша розвідка газу в Арктиці можуть призвести до небезпечних наслідків.

У цьому контексті ми не можемо погодитися з варіантом продовження імпорту російського СПГ і ЗНГ до ЄС. Ми вказуємо на той факт, що як експортні доходи росії, так і обсяги виробництва повинні знижуватися, а міжнародні санкції повинні працювати на демонтаж російської промисловості викопного палива, а не підтримувати її на плаву. Ми закликаємо до запровадження ембарго на постачання СПГ/ЗНГ до росії та закриття всіх лазівок у санкціях з послідовною метою утримати російську нафту і газ у надрах землі на постійній основі відповідно до узгодженої світом мети обмеження глобального потепління до 1,5°C. 

Сьогодні росія та її божевільні плани з розширення видобутку викопного палива становлять смертельну загрозу для світу. Дослідження, проведене Національною лабораторією енергетичних технологій США у 2019 році, показало, що використання імпортованого російського газу спричиняє більше парникових газів, ніж європейське вугілля, яке видобувають всередині країни.

Зважаючи на наведені аргументи, ми закликаємо Європейський Союз прийняти 12-й пакет санкцій, в якому просимо:

• Розширити сферу дії ембарго ЄС на російське викопне паливо, включивши туди скраплений природний газ та зріджений нафтовий газ, а також нафту, нафтопродукти та вугілля.
• Запровадити обмеження на інвестиції та експорт програмного забезпечення, технологій та обладнання, що може бути використане для розробки, виробництва та реабілітації існуючих СПГ-проєктів, зокрема "Арктик СПГ-2".
• Обмежити послуги зі страхування та транспортування російських СПГ та ЗНГ.
• Заборонити перевалку російських СПГ та ЗНГ в портах європейських країн.

Ми закликаємо вас, шляхом конструктивного діалогу на найвищому рівні з національними урядами країн-членів ЄС, виступати за припинення всіх закупівель російського СПГ, що дозволить припинити фінансування для путінської казни. Також просимо вас заручитися співпрацею з урядами США та G7 щодо встановлення глобального обмеження ціни на російський СПГ, запобігаючи таким чином отриманню Кремлем прибутків на світових ринках.

Ми готові комунікувати, підтримувати та актуалізувати відповідні політики та сприяти взаємодії всіх суб'єктів, які працюють над рішеннями для реальної енергетичної  безпеки України та Європи, переходу до чистої енергетики та протидії російському енергетичному терору. Ми сподіваємося на співпрацю з Європейською Комісією та інституціями ЄС для досягнення цієї мети.

Підписанти:

1. Razom We Stand
2. Коаліція громадських організацій та муніципалітетів "Енергетичний перехід"
3. Українська Кліматична Мережа
4. ГО "Екоклуб"
5. ГО "Українська природоохоронна група" 
6. ГО Центр екологічних ініціатив "Екодія"
7. ГО “Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів”
8. ГО "Громадська Ініціатива "Місто Сонця"
9. ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”
10. ГО Чорноморський Жіночий клуб
11. ГО “Суспільство Зіровейст”
12. ГО “Плато”
13. МБО “Екологія-Право-Людина”
14. ГО “Хмельницький Енергетичний Кластер”
15. ГО “Сейв Дніпро”
16. ГО “Офіс Довкілля”
17. ГО “Еколтава”
18. ГО “Діксі Груп”
19. МБО “Інформаційний центр “Зелене досьє”